И справа не тільки в тому, що за драйвом та розвагою, яку так любить публіка, прихована несамовита праця. Іноді, щоб вийти на арену, артисти спроможні на справжній подвиг.   

Про те, які історії приховані за лаштунками вистави і чому вона має повне право називатися «Сяйво мрій», розповіла директорка Запорізького державного цирку Тамара Зубко.

- Перше, що може побачити уважний глядач, це те, що у новій виставі задіяно багато молоді, зовсім юних артистів, дітей. Це нове талановите покоління, яке виростили, виховали, закохали у таке багатогранне та непросте циркове мистецтво досвідчені керівники та наставники наших запорізьких циркових студій. Ці діти не знають, що таке годинами «сидіти в телефоні», вони не «залипають» у ТікТок. Проте вони добре знають, що таке образ життя артиста цирку, як це – бути частиною великої команди, виступати у великому шоу,  відчувають цей драйв, адреналін, енергетику публіки. Вони вже мріють стати справжніми зірками, підкоряти великі арени. У цій виставі ми наближаємо їх до їхньої великої циркової мрії. Бо це можливість проявити себе, отримати новий безцінний досвід. 

Та не тільки дитячі мрії збуваються в новому шоу. На арені сяють артисти різних поколінь. Наймолодшим – Аріні Афінович та Микиті Павловському з циркової студії «Арлекін» ЗПО «МПДЮТ» – 6 та 8 років. (У виконанні студії можна побачити номер зі скакалками: до речі, найбільш масовий дитячий номер у виставі). Найстаршому, досвідченому жонглеру, Сергію Сільянову, – 60 плюс. Для нього та його сім’ї, що вперше за довгий час знову вийшла разом на сцену, це теж справжнє втілення мрії.   

- В цій програмі виступають люди з дуже непростими життєвими історіями, – розповідає Тамара Вікторівна. – Родина жонглерів Сільянових з Дніпра декілька років не виступала, бо батько воював, захищав нашу Батьківщину. Мав поранення. За віком Сергія повернули до цивільного життя, він відновився, і тепер разом з дружиною та двома дорослими вже дітьми вперше вийшов на арену після довгої паузи. Вони все здолали, відновили своє мистецтво і наразі повернулися до улюбленої справи». 

За словами Тамари Вікторівни, цирк – це справа династій, найбільш родинне мистецтво, ніж будь-яке інше. Нерідко на одній арені виступають цілими сім’ями. Батьки передають свою любов до цирку дітям, мабуть, разом з генами. Циркові артисти – особливі люди, вони сильні та стійкі не тільки тілом, але й духом. «Мої чемні люди», – з любов’ю каже про них Тамара Вікторівна. 

- Мабуть, тих, кого загартувало цирковим гартом, вже ніщо не зламає. Наприклад, родина Тетяна Чернова та Богдан Рихард, дресирувальники верблюдів, – переселенці з Донецької області. Вони втратили майже все, залишили свою домівку, врятували тільки своїх улюбленців – верблюдів. Їхній світ було зруйновано, проте їхню майстерність, жагу до мистецтва ніщо не здолає. Вони знайшли в собі сили та знов дарують людям радість. Ось тому ця вистава і має назву «Сяйво мрій». Бо тут виступають артисти різних поколінь, хтось тільки починає свій професійний шлях, а хтось вже ветеран циркової справи. Але всі вони втілюють в своїх номерах свою велику мистецьку мрію. Інколи долають для цього все… і створюють справжні дива!».

Матеріал підготовлено молодіжним виданням «TEENS WAY»

Фото Бориса Дворного