У Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася виставка картин-сіток від гідеси Валентини Виниченко «Під парасолькою». Членкіні цього волонтерського центру ще з 2014 року плетуть для військових маскувальні сітки. А з початку широкомасштабного вторгнення росіі в Украіну попит на них збільшився у рази. Цей процесс дуже важкий. але дівчата наші креативні та творчі, тому й стали виходити з-під золотих ручок сітки-картини. Назвали виставку «Чотири пори року» i «Маскувальний арт». Відкрилася вона дуже оргінально - волонтерки пройшлися дефіле в маскувальних сітках під музичне супроводження.Яскраві, сонячні картини виставлені на другому поверсі. Як сказала керівниця художнього музею Інга Янкович: « Я ніколи не думала, що з такої невиразної, утилитарної речі можна зробити такі гарні вироби. Це справді мистецтво».
Перша картина вийшла у світ на День вишиванки. Наступною стала картина до чергового державного свята « Над дубами України», яку Валентина плела п’ять ночей. А потім за допомогою колеги Тетяни Листопад закінчила за два дні. І картина получилася велична, як дуби, яскрава і позитивна. «Нам дуже хотілося, щоб кольори нашого прапору були на нашій картині і, звичайно, дуби, калина, мальви - наше все!» - прокоментувала Валентина Виниченко.
Ось так і вийшло, що до кожного свята майстрині плетуть нову картину. Валентина відмітила: « Хлопцям війсковим подобаються такі картини, і в нас піднімається настрій. Після кожної картини ми працюємо вдвічі більше».
Знаково, що водночас з виставкою сіток-картин демонструється експозиція «Штрихкод на дверях часу» військового художника Володимира Безрукого. Добровольця, який захищає нашу країну з 2014 року і постійно малює. Він зображує побратимів, їхній нехитрий побут, пейзажи зруйнованих міст. Так художник зберігає спогади. Володимир Безрукий малює на тому, що було під рукою. Звісно, найчастіше траплялися кришки з-під ящиків для снарядів. А ще є картини на дерев’яних дверях зі з руйнованих будинків. Живопис в нелюдських умовах є, мабуть, ниткою, яка пов’язує художника з мирним життям.
Обидві виставки підкреслюють єдність фронту і тилу, а також жагу українського народу до творчості.
Світлана Костюк, фото автора
